Кульова блискавка здавна захоплює людей. Її поведінка не піддається логіці. Кульова блискавка існує всупереч багатьом законам фізики. Також вона відома своїми руйнівними діями. У архів зберігся запис, що двісті років тому, на одному з військових кораблів сталось дивне явище: "Три різні вогняні кулі" впали з небес, причинивши чималої шкоди кораблеві і убивши двох членів екіпажу, залишивши після себе запах сірки. Це була кульа блискавка у всій красі.

Кульова блискавка стала предметом наукового вивчення протягом багатьох років. І, як і багато інших природних явищ, які спричиняють руйнації, у військових відразу виникає спокуса приручити це явище. Не стала винятком кульова блискавка.

У середині 60-х років, американські військові почали цікавитись чи не може кульова блискавка стати зброєю. У 1965 році технічно інформаційний центр розпочав програму Kugelblitz (що перекладається з німецької, як кульова блискавка). На доповіді, зокрема, мовилось про те, що "теоретична та експериментальна програма Kugelblitz ... як засіб розвитку теорії в застосуванні кульової блискавки, як зброї".

Доктор Пол Колок (Dr. Paul Koloc), який розглядав проблему утримання плазми від розпадання, простіше кажучи, від випаровування. Для цього вчені використовують прилад названий токамак, який утримує плазму не за допомогою стінок, а за допомогою магнітного поля. Тому Колок розмірковував, чи не може плазма згенерувати поле, щоб утримувати себе від випарування без допомоги токамака. Тоді йому на згадку прийшла кульова блискавка.

Колок припустив, що якщо цей згусток енергії створено випадково - скажімо, під час удару блискавки - він буде залишатися стабільним протягом кількох секунд, а той хвилин. Значить ця енергія може існувати, а відповідно її можна дослідити. Колок взявся в лабораторних умовах створити штучну кульову блискавку, щоб глибше вникнути в суть ядерного синтезу.

Перші експерименти, що проводились у 80-х роках були вдалі, згусток енергії мав ті самі властивості, що і кульова блискавка, але в значно менших пропорціях. Але на заваді подальших дослідів стала дорожнеча проекту. Здавалось, що все закінчилось. Але у 2002 році, Колок підписує контракт і отримує кошти на розвиток проекту. Подальша доля досліджень знаходиться під грифом секретно.